Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Япончик в пультовке, налетел на закладку!
Прикол, я тут решил поделиться своим крутым приключением. Весь такой мажор, летал по закладкам, чувствовал себя крысой в скаме. Мажорный опиуха - это мой стиль жизни, бро. Я ведь рэпер, я должен жить ярко и безумно, не так ли? А вот и моя история, которая заставит тебя задуматься о своих перспективах.
Так вот однажды я решил купить героин. Не спрашивай, почему так радикально, это просто следующий шаг в моей наркотической саге. Заходишь в соцсети, ищешь своего дилера, чтобы добыть пакетик грызла, и стало быть, вечер можно считать удалым!
Грызло, пакетик... ох, как же всё это классно звучит!
Так вот, я закурил свою закладку и думал, какая же эпическая поездка меня ждет сегодня. Время бежит неумолимо, и я уже опаздывал на встречу со своими скуфами. Я окаменел, мой разум погружался в мир наркотического экстаза, мои мысли сливались в единое целое с этим магическим наркотиком. Я чувствовал, что готов к любому вызову, готов победить этот мир в своей наркеновой атаке!
Дорога в трущобы, проложенная музыкой наркозависимости.
Я "парил" на метро в сторону трущоб. Наблюдая за пейзажем за окном, я осознавал, что именно так выглядит моя реальность. Грязь, скамы, нарки - это мое окружение, мой мир. Вечная борьба, захватывающая голову, окружала меня стихией хаоса, но я не боялся. Я был уверен в себе, я был настоящим наркомом, готовым все победить!
На остановке трущейного района, я вышел. Атмосфера была грузная, наполненная запахом наркотической воли. Мои ноги проваливались в грязь, словно хэш, но это меня не останавливало. Я шел, двигаясь вперед, преодолевая все преграды на своем пути.
Трущобы - это моя настоящая родина.
Это было именно то, что я искал. Трущобы, место, где я мог полностью отдать себя своей наркотической страсти. Здесь я был настоящим королем, главным наркомом. Ведь только здесь я мог встретить своих единомышленников, других нарков, которые разделяли этот путь.
Здесь была своя аура, свой кодекс чести. В каждом дворе, в каждом подъезде можно было услышать колоритные истории, которые наслаивались одна на другую. Скуфы, каждый со своими проблемами, но все мы были одно целое - вечные ищущие наркотического приключения. Это было наше сообщество, наш уютный скам, где все были самими собой, не скрывая своих страстей.
Наркотик - это не только средство побега. Но пока что мы продолжали свои колонизаторские походы по закромам нашего разума. Ведь наркотики - это выход из реальности, это способ позабыть о всех проблемах и заботах.
Она оставляет следы на лице, сует свои грубые когти внутрь, разрывая нашу сущность. И все же мы продолжаем эту погоню, нашу безумную гонку за наркотическим счастьем.
Это был только один из моих прекрасных дней в трущобах. Каждый день, я продолжал искать свой путь, продолжал купаться в океане наркотических денег. Возможно, это было "слишком много" для тебя, но для нас, это было нормой. Принимай, кто мы есть, погрузись в нашу наркотическую реальность и просто развлекайся!
На морозе, в наркотическом кайфе, под звуки взрывных треков.
Ведь мы - нарки! Мы - это взрыв, это кислотной радугой покрытая бомба! Мы - это хаос, это наш наркотический хэш, который несет за собой результаты нашей безумной ярости. Возможно, ты не понимаешь, почему мы так выбрали, но нам пофиг, мы живем своим молодежным сленгом!
Это всего лишь одно из наших приключений.
Ты можешь смотреть на нас через свою большую взрослую шишку и судить нас, но это не остановит нас. Мы - нарки, и мы продолжим свои крылатые полеты, вопреки всем твоим стереотипам.
На этом, братишка, я заканчиваю свою историю. Надеюсь, что она заставила тебя задуматься, что наша жизнь - это не просто скам и закладки. Мы все ищем свою наркотическую опиуху, свою нишу в этом бешеном мире. И пока, братишка, наркотической ярости в тебе, веди свою жизнь на полную катушку, будь настоящим наркомом и не бойся прощупывать свои границы!
Мир наркозависимости - это наше вдохновение.